Іруся Томків - Прощанн

Тремтить сльоза, сполохана прощанням,
Ідуть дощі, змиваючи тепло.
Все те, що називалося коханням,
Минулося, як літо. Відійшло...
Я сльози свої в темряві сховаю,
Холодна ніч приглушить крик душі,
тебе я в своїм серці поховаю,
Себе я поховаю у дощі.

Ти йшов не відчуваючи кохання,
Мене лишив одну на самоті,
Ти йшов не бачачи страждання,
Хотілось плакать одинокою мені.

Та я не стала так картати,
Моя душа не вибачить мені,
А так хотілось світ цей залишати,
Та я недозволяла це собі.

Мені було погано весь цей час,
Я нехотіла все це відчувати,
Та хтось все вирішив за нас,
Я нехотіла для тебе помирати...